Сторінка психолога
Практичний психолог - ПРОЦЕНКО Інна Олександрівна
Години прийому: пн-пт з 08:0 до 12:00
Кабінет Медіатека В -110
Дитина - це дзеркало життя батьків.
Як у каплинці води відображається сонце, так і в дітях відображається все життя сім`ї...
Ласкаво просимо на сторінку порад психолога!!!
Школа – початок нового, старт в доросле життя з тим багажем, який кожен зможе назбирати самостійно, і те, що залишиться назавжди.
Переступаючи поріг школи, першокласник намагається поводитись як справжній учень: сидіти рівно, виконувати вказівки вчителя, старанно робити домашнє завдання… І це є лише зовнішній бік шкільного життя. В процесі навчання, як учень, так і його батьки стикаються з різними ситуаціями: позитивними і не дуже, веселими і не зовсім. І все це також складає здобуток юної особистості. Школа – це не тільки навчальний заклад, а й маленький соціум; це тренажер перед подальшим «великим і дорослим» життям, адже саме в школі вперше по-справжньому намагаємося будувати дружні стосунки, знаходити собі однодумців, долати перешкоди та вирішувати проблеми «світового масштабу».
Поради батькам
Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
Не ставте перед дитиною недосяжні еталони. Вона повинна частіше відчувати задоволення від того, що щось може, ніж тривожитись з приводу того, чого не може зробити.
У різних дітей – різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але Ваше перше завдання – визначити оптимум вашої дитини.
Виховуйте людину дій, вчинку.
Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.
Не наказуйте дитині, підкреслюючи свою зверхність: «Роби» або «Ти будеш робити, бо я так сказав». Замініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому що цього не можна не зробити». Замініть наказ формою прохання, використовуючи слова: «На мою думку, це краще зробити так. Як ти гадаєш?», «А може це буде краще, якщо...». Дитина завжди повинна відчувати себе гідною. Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...
Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, вона відкрита, товариська, доброзичлива.
Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих, але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...
Будьте відповідальними! Безпечність – механізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її теперішнім і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх дій.
Оцінюючи результат, вчинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те, чим ви незадоволені, а скоріше на те, що вам подобається в ній. Не порівнюйте її з однокласниками, з братиками чи сестричками. Діти усі різні!
Порівнюйте дитину в її динаміці – якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто, порівнюйте зростаючу особистість з самою собою.
Не ставтесь до дитини зневажливо. Зростаюча особистість повинна відчути свою значущість, навчитись поважати себе. Тільки за цієї умови з неї виросте людина з почуттям власної гідності, яка поважає тих, хто її оточує.
Стилі батьківського виховання | ||
| Стиль батьківського виховання | Ознаки стилю | Наслідки впливу на формування особистості дитини |
| Авторитетний | Визнають та заохочують зріст автономії власних дітей. | Діти дуже добре адаптовані: впевнені в собі, у них розвинений самоконтроль і соціальні навички. |
| Авторитарний | Віддають накази та чекають їх точного виконання. | Діти, як правило, відлюдні, боязкі та похмурі, невибагливі, дратівливі. |
| Ліберальний | Слабко або зовсім не регламентують поведінку дитини (безумовна батьківська любов). | Діти схильні до неслухняності та агресивності. |
| Індиферентний | Не встановлюють для дітей ніяких обмежень. Байдужі до власних дітей. Закриті до спілкування через те, що обтяжені власними проблемами. Інколи байдужість поєднується з ворожістю. | Діти часто проявляють свої руйнівні імпульси. |
Умій володіти собою
-
Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.
-
Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
-
Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням. Пам'ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
-
Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і позування.
-
Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово».
-
Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
-
Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
-
Будь толерантною особистістю.
Толерантність ( від лат. Tolerans – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань.
Агресія (від лат. Aggressio – нападаю) – незаконне застосування сили однією людиною.
ПОРАДИ ДБАЙЛИВИМ БАТЬКАМ
• Живіть разом з дітьми, а не за них і не для них
• Давайте дитині можливість побути наодинці
• Не будьте нав’язливими, але і не ігноруйте потребу дитини в піклуванні
• Розвивайте в сім`ї культуру прохання. Де прохання – там і вибір, навчання самостійності.
• Навчіть дитину доцільно використовувати свій час
• Дозволяйте дитині нести відповідальність за свої вчинки, признавайте за нею право на помилку
• Світ багатогранний, але навчайте дитину, щоб пам’ятала:
- Все на світі або чесно, або нечесно;
- Все на світі або добро або зло;
- Все на світі або красиво, або некрасиво.
Не плутати!
Не шукати середину!
Вибирати чесне, добре та красиве.
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКІВСТВА
1. Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти або як ти бажаєш, допоможи їй стати собою, а не тобою.
2. Не порівнюй дитину з іншою, а порівнюй саму із собою сьогодні, завтра, вчора.
3. Не вимагай від дитини платні за все, що ти для неї робиш, ти подарував їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона подарує життя другій та третій: це незворотний закон вдячності.
4. Не перекладай на дитину свої образи, щоб на старості не їсти гіркий хліб, бо, що посієш, те й зросте.
5. Не стався до її проблем зверхньо: тягар життя дається кожному по силі — будь впевнений, їй її тягар не менший, аніж твій, а може й більший, тому що в неї ще немає звички.
6. Не принижуй.
7. Не карай себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, карай, якщо можеш, але не робиш.
8. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Вмій любити чужу дитину, ніколи не роби чужій те, що не бажав би, щоб інші зробили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою: не талановиту, невдаху, дорослу. Коли спілкуєшся з нею, радій тому, що дитина — це свято, яке зараз із тобою.
