Майбутнім першокласникам  та їх батькам

Що потрібно майбутньому першокласнику: 
1. Шкільна форма. (або білий верх - та чорний низ) 
2. Спортивна форма. 
3. Спортивне взуття. 
4. Змінне взуття. 
5. Пензлики для малювання (2шт). 
6. Кольорові олівці та фломастери. 
7. Кольоровий папір, кольоровий картон. 
8. Ножиці із закругленими кінчиками. 
9. Клей ПВА. 
10. Пластилін, дощечка із стеками. 
11. Папка для праці (за бажанням). 
12. Конструктор будь-який. 
13. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку). 
14. Обгортки для підручників та зошитів. 
15. Папка для зошитів. 
16. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка). 
17. Альбом і фарби (гуаш або медові).

Радимо також ознайомитись з вимогами до шкільного ранця. 
Правильний шкільний ранець: 
- важить менше 1 кг 
- з ортопедичною спинкою і регульованими лямками 
- зі світловідбивачами спереду, на боках і лямках 
- з міцної водовідштовхувальної тканини 
- з міцними швами і кантами 
- з клапанами від дощу і снігу 
- з зручними замками і блискавками 
- з укріпленими кутами і пластиковим дном 
- зі зручними кишенями і містким внутрішнім відділенням 
- правильно сидить на спині вашої дитини

Ось що відрізняє дійсно якісний шкільний ранець: 
Тканина - легка, міцна і водонепроникна (нейлон або поліестер). Малюнок з неї не стирається і не змивається. Ранці деяких виробників можна навіть мити. 
Шви й канти - міцні і ретельно оброблені (це виключає можливість того, що дитина поріжеться). Пластикові деталі - гладкі, без відколів або задирок. 
Замки і блискавки - зручні та надійні, їх легко відкрити не тільки вам, але і вашій дитині. 
Корпус з укріпленими кутами - вони збільшують міцність ранця. 
Клапани надійно захищають зовнішні кишені, блискавки і внутрішнє відділення від дощу і снігу. 
Кілька зовнішніх кишень і зручний внутрішній відділення. У внутрішньому відділенні - ще кілька відсіків і кишень, що дозволяють правильно розташувати в ранці все необхідне. 
Водонепроникне дно з пластику (або дно з пластиковими ніжками-упорами). Завдяки йому ранець можна сміливо ставити на землю, у сніг і навіть у калюжу.

Під час примірки зверніть увагу на наступне: 
- ширина ранця має бути приблизно дорівнює ширині плечей дитини; 
- верхній край ранця і плечі дитини повинні бути на одній висоті; 
- нижній край ранця повинен розташовуватися на рівні попереку; 
- ранець повинен щільно прилягати до спини дитини.

Перевірте, чи можна, регулюючи довжину лямок, домогтися такого положення ранця на спині у дитини - воно є оптимальним. При цьому враховуйте, що дитині доведеться носити ранець і в сорочці, і в куртці, і в пуховику. У деяких моделей, як у альпіністських рюкзаків, регулюється не тільки довжина лямок, але і їх розташування на корпусі ранця. Такі ранці підходять для дітей різного віку і зростання. 
Якщо ранець сидить неправильно або істотно ширше плечей - спробуйте приміряти іншу модель. Не варто купувати ранець «на виріст»: дитині буде незручно, а виправити зіпсовану в дитинстві поставу дуже і дуже складно. 
Ідеальний шкільний ранець - той, що подобається не тільки батькам, але й дитині. Тобто не тільки якісний, надійний, безпечний, але і привабливий з точки зору дизайну. Ідеал в даному випадку цілком досяжний, треба тільки відповідально підійти до процесу вибору. 

• у дитини є бажання піти до школи;

• впевнена у своїх силах, доброзичлива,відкрита зовнішньому світу;

• у грі проявляє ініціативність, самостійність.Любить малювати,конструювати, полюбляє рухливі ігри. Легко обирає собі партнерів-друзів для гри;

• активно спілкується зі взрослими та однолітками,здатна домовлятися,враховуючи інтереси інших;

• допитлива, задає багато питань стосовно оточуючихпредметів та явищ,намагається самостійно пояснити їх. Полюбляє спостерігати, міркувати, проявляє цікавість до книжок;

• часто фантазує;

• може виконувати інструкції дорослих,намагається досягнути поставленої мети.

Психолого-педагогічні консультації для батьків першокласника:

       Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими, так і з однолітками. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов'язковою діяльністю. Відомо, що якість навчальної роботи щколяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на ставлення до нього оточуючих:батьків, однокласників.

       Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров'я школяра. Це пов'язано, по-перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр; по-друге,з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві; по - третє, нераціональна організація виконання домашнього завдання дома. Таким чином, діти напружені як психологічно, так і фізично.Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації.

Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам'ятати наступні правила:

1. Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими ( наприклад, 1- 1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час самостійно).
2. Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі.
3. Часто школярам потрібна не стільки допомога з якого-небуть предмета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба "розглянути" у чому полягає їхня домомога.
4. При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так, щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того,щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий повинен спростити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійно виявити і виправити свою помилку.

Поради батькам, що допомагають дітям учитися:

1. Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес-найкраща з мотивацій.

2. Кращий час для приготування уроків з 15.00- до 17.00. Після 15-20 хв. виконання домашніх завдань краще робити 10-15 хв."перерви" ( бажано рухливі).

3. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика.

4. Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і невизначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.

5. Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

6. У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена.